A A A K K K
для людей із порушенням зору
Буцька селищна територіальна громада
Уманського району Черкаської області

Селище Нова Гребля


Нова  Гребля – село в Буцькій селищній громаді.
Розташована  на  лівому  березі  річки  Гірський  Тікич,  за  30  км  на  південний  схід  від  залізничної  станції «  Жашків»  і  автотраси  Київ-Одеса.
Ця  територія  була  заселена  людьми  з  дуже  давніх  часів. Про  час  виникнення  села  Нова  Гребля  документальних  відомостей  немає,  також  невідомо  точно  про  походження  назви  села.  Хоча  згідно  з  легендою,  люди,  які  заселяли  цю  місцевість  з  метою  осушення  боліт,  змушені  були  постійно  перегороджувати  річку  греблею  для  відведення  води. А  з  часом,  коли  на  правому  березі  річки  Гірський  Тікич  висохло  болото,  люди  почали  переселятися  вниз,  зробивши  знову  греблю  і  назвали  її  Новою.
В Уманському Краєзнавчому музеї зберігаються дані про те, що 1912 році в селі стояла дерев’яна церква збудована ще в 1767 році. Отже, понад 200 років тому, Нова Гребля уже була.
   У Польському географічному словнику за 1880 рік сказано, що в селі було 993 жителі православних, 18 католиків і 19 євреїв.
Про село Нова Гребля згадується і в збірнику Похилевича, виданого Києво-Печерською Лаврою за лютий 1864 року.
За відомостями 1900 року в Новій Греблі було 1874 десятин, селянська-876 десятин, церковна-122 десятин. Отже, виходить, що один поміщик володів половиною всієї землі, а на одну душу селян припадало менше, як половина десятин. В ті часи населення села складало 2102 жителів.
   В Русалівській волості, до якої входила Нова Гребля, на кожну сім’ю припадало в середньому 2,6 десятин наділеної землі.
  Носіями культури на селі були піп  і дяк. В селі був піп і дяк - Сава Богданович. По розповідях старожилів він користувався великим авторитетом у вищих чинів, був депутатом Державної думи. До нього приїжджали вищі церковні чини, і в час їх приїзду, навіть дітям гратися на вулиці заборонялося.
У Новій Греблі він жив мало. На Богдановича працювало багато наймитів. Незважаючи на свій поважний стан і великий авторитет, ним не було зроблено нічого. 
Наближався буремний 1917 рік. З фронтів Імперіалістичної війни поверталися солдати, які приносили вісті про назрівання революції. Появлялися в селі люди, які роз’яснювали, що панська земля повинна належати тому, хто біля неї працює, закликали селян братись до зброї. Про наближення революції говорило і те, що заможна верхівка починала продавати свою землю. Так було і в Новій Гребля, був розібраний маєток, а парк вирубаний. Центр села перетворився в пустку. Потім розпочалася громадянська війна. 20 грудня 1920 року кіннотники під командуванням Котовського, повністю зайняли цю місцевість.
 В Новій Греблі був утворений сільський комітет незаможних селян, який очолював Руденко Никифор.
Для розширення виробництва цукрових буряків та забезпечення селян насінням, міндобривом, а також для допомоги технікою на селі було створено бурякове товариство під керівництвом Острошука.  Пізніше в 1924 році бурякове товариство одержало трактор, на якому працював Юзик Кавунець. В його розпорядженні була молотарка, снопов’язалка і  декілька жаток-самоскидок. 
В 1930 році в селі було створено колгосп « Шлях до соціалізму», який очолив Бортник Євтух. Зразу в колгоспі об’єдналися біля 70 господарств селян. Розвивалося село Нова Гребля. В 1933 році в селі було відкрито семирічну школу, директором якої був козак Швиденко Зіновій Самойлович. Прибули вчителі Швиденко Ліда Іванівна, Маслянко Іван Єфремович, Маслянко Ольга Семенівна. Для дітей –сиріт, яких було багато через громадянську війну, було відкрито інтернат, яким завідував Гаврило Касьян. В селі було побудовано клуб, який став центром культури в селі. В клубі працювали гуртки художньої самодіяльності, при клубі був духовий оркестр. 
В 1937 році колгосп досяг особливого високих урожаїв, а колгоспниця Пишінська Христя Варфоломіївна була учасником ВДНГ СРСР, їй була вручена премія.
В 1940 році колгосп очолював Цимбалюк Іван Костьович. Колгосп досяг вершини свого економічного розвитку. Появилась нова техніка: комбайн, автомашини.  Застосовувались мінеральні та органічні добрива, зросла врожайність зернових та технічних культур.
Мирну працю перервала Велика Вітчизняна війна. Потрібно було перебудовуватись на військовий лад. Невдачі перші років війни змусили евакувати в тил худобу і техніку. Більшість чоловіків пішли в армію на захист Батьківщини. Слід сказати, що на фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 120 жителів села. З них багато посмертно було нагороджено орденами, такою ціною жителі села Нова Гребля заплатили за розв’язану гітлерівцями війну.
В надзвичайно важкі післявоєнні роки колгосп знову очолив Цимбалюк Іван Костянтинович.
Колгоспники старшого покоління пам’ятають, що в першу чергу післявоєнну посівну кампанію провести не було чим, не було насіння. Насіння було виділено із села Чорна Кам’янка, але не було і транспорту для перевезення, а весна вже наступила. Тоді колгоспники пішки, на плечах перенесли насіння і перша посівна  після війни була проведена успішно.
Починаючи із 1957 року колгосп почав інтесивно будуватись. В 1957-1960 роках було побудовано близько 80 індивідуальних будівель громадян.
В селі було побудовано школу, Будинок культури, торговий центр, реконструйовано ФАП. В селі відкрито краєзнавчий музей, було побудовано 2 кілометри доріг з твердим покриттям, завершується будівництво адміністративного будинку виконавчого комітету та меморіалу слави.
        На  даний  час  населення  села  Нова  гребля  складає  523  особи,  серед  яких  основна  маса  населення -  українці.  На  території  села  функціонують  такі  організації  та  установи:  загальноосвітня  школа  1-3  ступенів,  ФАП,  дитсадок «Віночок»,  Будинок  Культури,  бібліотека,   2  приватних  магазини. У  2006  році  Новогребельська  сільська  рада  зайняла  1  місце  у  щорічному  районному  конкурсі «Найкраща  сільська  рада».  Сільський  голова  -  Верболоз Ярослав  Миколайович.
В  селі  Нова  Гребля  народилися  такі  відомі  люди : 

      Кандаурова (Косинець )  Клавдія  Федорівна ,1963 р.н. ,  закінчила  Харківський  сільськогосподарський  інститут,  Київську  аспірантуру,  в  даний  час  працює  начальником  державного  центру  експертизи  сортів  рослин з    Державної  інспекції  по  охороні  прав  на  сорти  рослин  Донецької  області
      Бальоха (Печериця)  Катерина  Миколаївна  народилася  в  1948  році  в  селі  Нова  Гребля.  Закінчила  Уманське  педагогічне  училище,  а  згодом  українське  відділення  філологічного  факультету  Київського  державного  університету  ім.. Т.Г. Шевченка.  Працює  заступником  директора  з  виховної  роботи  Уманського  гуманітарного  ліцею  Київського  національного  університету  ім.. Т.Г. Шевченка,  член  літературної  студії «Криничка»,  друкується  в  періодиці.
Черепанов  Валерій  Павлович,  1946 р.н.,  закінчив  Київський  інститут  харчової  промисловості,  кандидат  сільськогосподарських  наук  по  вирощуванню  цукрових  буряків ,працює  в  Міністерстві  сільського  господарства.
Швиденко  Юрій  Зіновієвич,1934 р.н.,  закінчив  Київський  інженерно -  технічний  інститут  ім..  Мікояна,  кандидат  технічних  наук.
Швиденко  Анатолій  Зіновієвич, 1937 р.н.,  закінчив  Київську  сільськогосподарську  академію,  академік  Академії  Наук.
Затоковий  Степан  Гордійович,1953 р.н. у  1973 році  закінчив  будівельний  технікум,  в  1980  році  закінчив  будівельний  інститут,  в  даний  час  працює  Начальником  відділу  будівництва  та  капітального  ремонту  Верховної  Ради,  у  2006  році  нагороджений  медаллю «Заслужений  будівельник  України».

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь